Категорія Блог

Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

В п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) визначено, що платниками єдиного внеску (ЄСВ) є, зокрема, особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі адвокатською, та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності.

При цьому, згідно ч.1 ст.5 Закону та п.2 розд. III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, платники єдиного внеску, зазначені в п.5 ч.1 ст.4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. Аналогічні положення визначені п.п.1 п.6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів 09.12.2011 № 1588.

Таким чином, кожна особа протягом 10 календарних днів після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, незалежно від наміру фактичного здійснення такої діяльності чи обраної організаційно-правової форми, зобов’язана стати на обліки платників єдиного внеску та податків облік як платником податків та ЄСВ. Зняття з такого обліку можливе виключно у випадках реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі (анулювання чи скасування документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності) – з дати реєстрації (анулювання чи скасування).

Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону, які набули чинності з 01.01.2017 р., зокрема, у абз.2 п.2 ч.1 ст.7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов’язаний». У зв’язку з цим, наведений припис наведена норма Закону викладений(а) у такій редакції: «У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Отже питання, чи повинен адвокат сплачувати ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску як самозайнята особа, за наявності трудових відносин з адвокатським об’єднанням чи бюро, викликало дискусії, у яких окремі фахівці дійшли висновку, що з 01.01.2017 р. всі адвокати зобов’язані визначати базу нарахування єдиного внеску та його розмір не менше мінімального страхового внеску, незважаючи на відсутність доходів у звітному році або окремому місяці звітного року від індивідуальної адвокатської діяльності та незалежно від здійснення адвокатської діяльності в інших організаційних формах.

Між тим, п.п.14.1.226. ст.14 ПК визначено, що самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 8 Закону, у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Таким чином, якщо адвокат працює в адвокатському об’єднанні чи бюро за основним місцем роботи, тобто з заробітної плати якого сплачується ЄСВ не менше розміру мінімального страхового внеску, не здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, такий адвокат за відсутності іншого доходу не повинен визначати базу нарахування ЄСВ та сплачувати його в розмірі не менше мінімального.

Останні записи